Реалістичність нового бюджету Києва або що очікує столицю у 2008 році?

Інтерв"ю з Олександром Богатирьовим, депутатом Київради, заст.голови комісії Київради з питань бюджету

В період активного обговорення проекту столичного бюджету-2008 ряд депутатів Київради називали його нереальним. Адже, як відомо, 18-мільярдний нинішній бюджет недовиконаний майже на 1 млрд. гривень, а новий проект передбачає збільшення бюджету столиці - до 24,85 млрд грн, з яких бюджет столиці складає 20,3 млрд грн, решта – кошти 10 районів столиці та субвенції з державного бюджету України 2,7 млрд.грн. Яка Ваша позиція з даного питання?

Звичайно певні побоювання з цього приводу існують. Звідки узялася така цифра доходу бюджету-2008? Справа в тому, що найбільшим джерелом доходів загального фонду бюджету Києва є податок з доходів фізичних осіб – 11,317 млрд. грн., який складає біля 80% надходжень загального фонду бюджету міста та в майже 1,5 разів більше очікуваних надходжень від податку 2007 року. Таке зростання, перш за все, пов‘язане з підвищенням в 2008 році розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня - 515 гривень, з 1 квітня - 525 гривен, с 1 жовтня - 545, а з 1 грудня - 605 гривен. Також очікується отримати надходження від плати за землю в об’ємі 1 млрд. 015 млн. грн. У 1,8 рази збільшуються надходження цільових фондів і вони складатимуть 2 млрд. 078 млн. грн. Збільшуються і місцеві податки та збори, і плата за оренду комунального майна. Всі ці фактори й дали змогу прогнозувати більший прибуток бюджету, ніж торік.

Однак щодо наповнення доходної частини бюджету, то тут без критики не обійтись. Але, вважаю, критика має бути принаймні чесною та конструктивною, спрямованою на реальне покращення бюджету, а не з точки зору політичних пріоритетів та завдань. В будь-якому випадку бюджет – не догма, він може і має коригуватись. Отже, існують небезпідставні побоювання щодо наповнення дохідної частини бюджету. Так, вже в першому кварталі може бути переглянуто рішення Київради «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі м. Києва та Порядку її визначення» від 26 липня 2007 року. Діюче положення значно погіршує інвестиційний клімат, особливо роботу великих промислових підприємств. Сьогодні за ініціативою фракції Партії регіонів (безпосередньо -Івана Салія) створена робоча група, яка готує коригування даного рішення. Якщо порядок обчислення нормативно-грошової оцінки буде змінено, то бюджет може бути зменшений на суму до 500 млн. грн. Крім того в зв‘язку із внесеними Верховною Радою змін до Земельного кодексу при затвердження Державного бюджету на 2008 рік щодо реалізації землі на аукціонах, виникла загроза відміни проведених у 2007 році інвестиційних конкурсів. Це ще 500 млн.грн. Інший тривожний аспект – це швидке зростання зовнішнього боргу внаслідок запозичень. В 2008 році обслуговування боргу складе майже 870 млн грн. І це на тлі того, що продовжують зростати витрати на місцеву владу. Так, на заробітну платню місцевим чиновникам заплановано 135 млн. грн., утримання органів виконавчої влади м. Києва– 246,5 млн. грн, утримання КМДА – 37 млн. грн.

Як Ви відзначили, основне навантаження по формуванню прибуткової частини бюджету -2008 покладається на податок з доходів фізичних осіб. Чи не означає це для простих киян, що весь тягар поповнення бюджету наступного року «ляже на їх плечі»?

Слід нагати, що починаючи з 1998 року Київ мав певні преференції в бюджетних доходах у порівнянні із іншими містами. Столиця залишала собі весь податок з прибутку фізичних осіб, тоді як інші міста ще довгий термін отримували лише 50% цього доходу. Саме завдяки цьому Київ отримав серйозний поштовх в розвитку своєї інфраструктури. Якби законодавці цю субвенцію взагалі з Києва забрали, то сьогодні бюджет столиці був би набагато гірший, ніж бюджет обласного міста. Законодавцям тоді вдалося в бюджетному комітеті створити так зване “київське лобі”. Але та норма, що найбільшим джерелом доходів київського бюджету - 2008 буде саме податок з доходів фізичних осіб – є звичайною нормою, на якій просто намагаються певні «знавці» спекулювати та залякувати киян, що податки збільшаться. Підтвердить будь-який економіст, що податок з доходів фізичних осіб є одним з бюджетоутворюючих податків для місцевих бюджетів в Україні. Тобто мова йде фактично не про підвищення ставки податку, а про те, що росту надходжень до бюджету сприяє підвищення зарплат киян, а відповідно й податків з них. При чому вже котрий рік поспіль, Київ об’єктивно має одні з найбільших надходжень по зазначеному вище податку завдяки саме фактору зростання заробітної плати.

Проект бюджет Києва-2008 представлений як найбільш соціально спрямований. Чи так це і чим обґрунтовується, на вашу думку, таке визначення?

Так, його дійсно можна назвати таким. Об’єм витрат в бюджеті-2008 на соціальні програми передбачено збільшити до 2 млрд. грн. В бюджетних витратах зроблені акценти на формування фондів заробітної плати, в тому числі лікарів та освітян, а також на соціальний захист малозабезпеченого населення. Київ - найбагатше місто в Україні, але, на жаль, у ньому мешкає ще багато людей, які належать до соціально незахищених верств. Витрати на допомогу малозабезпеченим верствам населення, ветеранам передбачаються в об’ємі 750 млн. грн. Заплановано завершити будівництво навчального корпусу Педагогічного коледжу при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та реконструювати шість шкіл у Солом’янському, Подільському, Святошинському, Печерському та Дніпровському районах. Крім того, мають бути введені в дію три дитячі дошкільні заклади на Позняках та на житловому масиві Вігурівщина-Троєщина. На охорону здоров’я спрямовано близько 2 млрд. грн. Завдяки цьому в Києві з’явиться 120 нових машин “швидкої медичної допомоги”. Значно збільшені витрати на медичні заклади, зокрема, що стосується харчування і медикаментозного забезпечення хворих в лікарнях. У планах — створення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів Києва та центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів на вул. Олені Теліги. У 2008-у мають провести комплексну реконструкцію районних поліклінік та лікарень. На регулювання послуг місцевого залізничного та автотранспорту передбачено 188,4 млн грн. В бюджеті-2008 також передбачені кошти (28,8 млн грн) на придбання квартир для соціально незахищених верств населення та 31,2 млн грн. на будівництво такого житла на умовах пайової участі

З цих цифр ми бачимо, що бюджет-2008 абсолютно виправдано можна назвати соціальним. Інша річ – його подальша реалізація та контроль за його виконанням. Адже слід визнати, що бюджетна система в державі в цілому не реформована. Це стосується як міських, так й державного бюджетів. В Україні залишилася ще радянська система контролю, яку можна умовно назвати «постфактумним контролем, тобто контроль по факту. Використали нецільовим чином кошти, через два роки перевірили, сказали, що витрачено не так, а грошей вже немає.

Крім того, зазначу, Відбувається загальне зростання витрат на соціальні статті більш швидкими темпами (на 50 %), ніж витрат на бюджетообразуючі галузі (галузі розвитку) (на 10 %) - інноваційні технології, розвиток промисловості, будівництво автошляхів. Таке зростання відбувається на фоні повзучої інфляції, яка за даними Держкомстату в м.Києві в 2007 році склала 21 %. Пріоритети економічного розвитку міста поступово змінюються: з будівництва на соціальний захист. Однак дуже важливо не перевищити граничний рівень соціальних витрат, оскільки тоді місто буде не в змозі ані реконструювати інженерні комунікації, ані розвивати транспортну мережу, ані проводити реформу житлово-комунального господарства. Соціальні видатки – це не тільки виплати малозабезпеченим та надання інших соціальних пільг, а й фінансування охорони здоров‘я, освіти, театрів, музеїв, формування зон загального відпочинку киян, будівництво соціального житла тощо.

У бюджеті-2008 передбачається поповнення столичної казни за рахунок триразового збільшення нормативів пайової участі будівельників в розвиток інфраструктури міста. Чи не призведе це до чергового подорожчання житла, призупинення будівельної галузі в столиці?

Інформація про збільшення у 3 рази нормативів відрахувань пайової участі інвесторів, а не тільки забудовників, не відповідає дійсності. Ми багато разів обговорювали дану проблематику і на погоджувальних радах, і на профільній комісії, і серед депутатського корпусу. Існує певне протиріччя. З одного боку місто потребує великих інвестицій і в реформування транспортної інфраструктури, і житлово-комунального господарства, і програми будівництва соціального житла, а з іншого боку інвестори не можуть тягнути весь економічний тягар розвитку міста за рахунок власних фінансових ресурсів. Збільшення відсотка відрахувань до бюджету-2008 на розвиток інфраструктури компаній, які зводитимуть житло, складатиме всього 15 відсотків - тобто не більше ніж прогнозоване інфляційне зростання. Не має економічних підстав для того, що збільшення відсотка відрахувань забудовників до міського бюджету вплине на збільшення вартості житла протягом 2008 року. Тому якщо підвищення цін і відбудеться, то все це буде не більше ніж чергові спекуляції в даному секторі, або вплив інших чинників. Крім того слід враховувати, що в даний час в Києві житла і офісів побудовано більше, ніж дозволяють можливості інфраструктури для їх обслуговування, тому міська влада просто вимушена зосередити фінансування на об’єктах інфраструктури, таких як транспортні розв’язки, метробудування, каналізаційні колектори, паркінги тощо.

Влітку 2007 було заявлено, зокрема головою Київського міського відділення Партії регіонів Василем Горбалем, що столичний бюджет в змозі покрити різницю між фактичними витратами комунальних підприємств і тарифами, що діють, тому не раз пропоноване підвищення комунальних тарифів в Києві можна уникнути. Чи зможе запланований бюджет- 2008 так само покрити дану різницю?

Переконаний, що наразі підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в місті Києві не відбуватиметься. Принаймні в першій половині року. Якщо експертиза, на проведення якої ще восени 2006 року наполягала фракція Партії регіонів в Київраді, і підтвердила економічну необхідність підвищення житлово-комунальних тарифів в 3-4 разу, то це не означає, що кияни повинні оплачувати тарифи на такому рівні. Столичний бюджет-2008 в змозі покрити різницю між фактичними витратами комунальних підприємств і тарифами, що діють, щоб їх підвищення не відчули на собі кияни. В новому бюджеті Києва вже передбачений механізм компенсації збитків підприємствам комунальної сфери – в їх розпорядженні залишаються кошти, отримані від пільг по сплаті земельного податку, від здачі в оренду майна, вони звільнені від плати за користування майном територіальної громади столиці. У складі витрат бюджету-2008 передбачена дотація житловому господарству міста у розмірі 608 млн. грн., з яких на відшкодування різниці в собівартості послуг і тарифів буде направлено 552 млн. грн. Зауважу, що за рахунок субвенції з державного бюджету, де передбачаються витрати на покриття збитків підприємств, які проводять і поставляють теплову енергію для населення, які виникли ще в 2006 році у зв’язку з підвищенням ціни на природний газ – це 136 млн. грн. Отже, щодо питання підвищення житлово-комунальних тарифів, то я впевнений, що до нього можна повернутися тоді, коли кияни відчують реальне поліпшення якості послуг, що надаються.

Ви як депутат Київради від Партії регіонів, закріплені за Подільським районом столиці. Вам близькі і відомі його проблеми і перспективи. Тому як Ви прокоментуєте заяву КМДА, що інвестиційний проект по реконструкції Поштової площі на Подолі збільшить надходження до бюджету і у чому полягає суть даного проекту?

Це безперечно актуальний і необхідний проект як для Подільського району, так і для інфраструктури Києва в цілому. Крім того, за попередніми підрахунками, які були надані КМДА в листопаді 2007 р., реалізація інвестиційного проекту по реконструкції Поштової площі збільшить надходження до бюджету Києва на 32 млн. гривень щороку. Проведення реконструкції Поштової площі планується завершити до 2011 року. Загальна вартість робіт складе 350 млн. грн.. Вулицю Набережно-Хрещатицьку і Набережне шосе повинна з’єднати естакада, яка істотно прискорить рух транспорту і зменшить загазованість повітря. Після реконструкції пропускна спроможність Поштової площі зросте до 9 тис. авто в годину, зараз - близько 6 тис. Згідно проекту, існує також можливість будівництва муніципального паркінгу, які, на жаль практично відсутні в столиці на даний період.

В кінці 2007 року була розроблена і схвалена Програма економічного і культурного розвитку на 2008 рік. Які об’єкти включені в цю програму, на що вона спрямована?

Прийнята Програма наступного року включає найбільш важливі об’єкти Києва, які матимуть соціальний ефект. Вона направлена на вирішення проблем дорожньо-транспортної інфраструктури (на будівництво транспортних терміналів на основних в‘їздах в Київ 25 млн. грн.), житлово-комунального господарства (на будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора передбачено 120 млн грн., на південно-західний каналізаційний колектор 41 млн. грн , на реконструкцію теплових мереж та будівництво газоводів передбачено майже 22 млн грн..

Одним з найбільш капіталомістких і соціально-важливих об’єктів, які включені в Програму соціально-економічного розвитку міста, звичайно, є Подільський мостовий перехід через Дніпро. На продовження його будівництва буде витрачено 585 млн. грн., в тому числі за рахунок субвенції з державного бюджету 150 млн.грн. Також почнеться робота по реконструкції найбільш переобтяжених транспортних розв’язок міста, продовжиться реконструкція Московської площі (25 млн. грн..) і лінії швидкісного трамваю від вулиці Старовокзальної до Великої кільцевої дороги (144 млн. грн.). Крім того, наступного року планується придбання більше 500 одиниць рухомого складу громадського комунального транспорту та обладнання. Також, згідно Програми, удвічі збільшаться об’єми фінансування на розвиток метрополітену - вони складуть 2 млрд. грн., в тому числі в разі зовнішніх запозичень 720 млн. грн. та за рахунок субвенції з державного бюджету 385 млн. грн.. Крім того, перевагою програми є фінансування будівництва житла. Передбачається ввести в експлуатацію більше 20 тис. квартир.