Влада Львова проти львів’ян.

27 грудня, коли всі ми були приємно заклопотані підготовкою до свят, у Львові відбулась потужна акція протесту. Учасниками цієї акції були одразу кілька груп людей. Серед них були і обурені підприємці. Разом було близько тисячі осіб, які випадково подали заявки на проведення пікету в один день. Випадковість полягає саме в тому, що заздалегідь вони не домовлялись, але те що всі вони прийшли з вимогами до львівської влади цілком закономірно. Справа в тому, що політика адміністрації стосовно цих груп людей змушує їх діяти рішучо. Згодом нам вдалося поговорити з представником цього пікету.

Останнім часом почастішали пікетування місцевої влади, з чим це пов’язано?

Кожна сесія починається з акцій протесту, і мабуть це про щось говорить. І перш за все про дії місцевої владі та мера, який людьми найнятий на роботу, і працює проти цієї ж громади. Взагалі дедалі більше людей виступають проти мера ї його команди. І ми будемо боротися з цим свавіллям що відбувається у Львові. Багато людей висловлюються про те що такого брутального ставлення до людей збоку міської влади, ще ніколи у Львові не було.

А з приводу чого вийшли підприємці?

Ми вийшли на акцію з приводу того, що місцева влада затягувала з рішенням питання яке стосується малих архітектурних форм. Всё дозволи були продовжені до 31.12.2007 року. Після збігання цього терміну, договір вважався не дійсним і всі власники малих архітектурних форм не мали змогу продовжувати роботу на цих місцях.

Якщо можна, розкрийте суть цього питання. З чого все почалося і що було зроблено з вашої сторони?

Було створено комісію, у яку увійшли депутати, представники від соціально економічного відділу, архітектури і містобудування, Громадське об’єднання підприємців міста Лева головою якого є Андрій Леньо, та ініціативна група, в яку увійшли підприємці від кожного району, а їх шість у Львові. Як на мій погляд були напрацьовані, не погані, компромісні правила і ми досягли порозуміння з депутатами - вони зрозуміли нас і підтримали. Іноді виходило так, що ми напрацьовували певні положення а на сесії наші положення кудись зникали і з’являвся варіант положень міської влади що видавався як наші спільні напрацювання. Крім того, ми переконали депутатів в тому, що цілком законно отримувати оренду землі за однією ухвалою а не за дві, як пропонувала міська влада.

Чи могли б ви розповісти в чому різниця, дві чи одна ухвала?

Щоб було зрозуміло, скажімо так: людина отримує одну ухвалу, починає проходити всі інстанції, оплачувати всі дозволи. За нашими підрахунками, тільки офіційних оплат близько семи тисяч гривень. Але після того як людина побігала і скрізь заплатила, виноситься друга ухвала, якою відмовляють. В нас зараз ведуть розмови про створення сприятливих умов для малого бізнесу, а на справді кількість дозволів, процедура і вартість оформлення багатоповерхового будинку така сама, як і маленького кіоску.

Наприклад, одне з положень говорить про те, що малі архітектурні форми не можуть знаходитися ближче ніж за триста метрів до навчальних закладів, музеїв, спортивних закладів, релігійних закладів. Крім того, ще положення про заборону малих архітектурних форм по магістральним вулицям і т.д. За цими правилами, якщо брати місто Львів, то взагалі ніде не можна ставити кіоски. І ще цікаво, на тих місцях де закривалися кіоски, і ніби не можна їх ставити з’являлися інші кіоски, наприклад „Інтер-прес”. Вони просто росли, як гриби, з документами, та без них.

Як ставляться до кіосків львів’яни?

Садовий якось говорив. безпосередньо нам, а також по телебаченню, що 80% людей проти існування МАФ. Ми за власні кошти замовили соціологічне дослідження з цієї ж теми, навмисно вибрали саме те соціологічне агентство, послугами якого користувався мер. Так, ось за цим дослідженням виявилось що все навпаки і 80% львів’ян підтримують існування малих архітектурних форм.

Але останнім часом адміністрація намагається формувати громадську думку за допомогою освітян. Як виявилось, підприємці за допомогою малих архітектурних форм „споюють” та „скурюють” націю. І треба всім разом боротися з кіосками. В них є кадри де зафіксовано, те що діти в якомусь кіоску купляти цигарки, і через ЗМІ вони формують думку у населення, що ми – це „зло”. Хоча ми ще рік назад пропонували зробити спільні комісії, щоб вони перевіряли і штрафували, якщо е такий факт порушення – одразу попередження, потім відбирати ліцензію або взагалі закривати кіоск. Та ці пропозиції ніхто не розглядав.

Хіба тютюн та алкоголь продаються лише в кіосках?

Ось що цікаво! Біля самої школи побудували магазини, приблизно десь кроків сімдесят, трохи подалі, ще один магазин, і вже метрів через сорок від нього мій кіоск. В принципі, до мене діти вже не добігають – скуповуються там де ближче. І в мене тоді питання. Чому б не перевіряти всіх, і магазини і кіоски, виходячи з того що дітям взагалі не можна продавати тютюн та алкоголь? Чи той що куплений в магазині менше шкодить?

В Івано-Франківську, уже закрили кіоски, повністю відсутня роздрібна торгівля на вулиці, як наслідок великі торгівельні мережі мають змогу встановлювати завищені ціни на товари, і це перед усім б’є по гаманцю звичайних мешканців міста.

Якщо влада вирішила ліквідувати кіоски, можливо існують які-небудь пропозиції стосовно тих, хто там працює, якщо вам відомо, скільки таких?

У Львові приблизно 1800 кіосків, в кожному 3-4 продавця, бухгалтер, власник, іноді провізор якщо порахувати, виходить близько десяти тисяч робочих місць. Наразі немає жодного такого підприємства, яке було б спроможним дати Львову таку кількість робочих місць. Нам влада не пропонує нічого. До того ж мер, коли ми намагалися поспілкуватися, він в загалі казав; „Пів року і – до побачення”. Ми зрозуміли, що його це питанні не цікавить. Складається враження що вони хочуть нас закрити у будь який спосіб. Тому що до цього були здійснені певні кроки збоку місцевої влади, які нам довелося оскаржувати, в суді. Ця боротьба триває вже більше ніж рік, і наш вихід був останнім криком душі, тому що далі люди не знали що робити. Для того щоб відкрити, ну скажімо, кіоск десь метрів на 15-20, приблизно треба 20 тисяч доларів, тут прораховано всі затрати на обладнання, товар та оренду. І є такі підприємці, які взяли кредити в банках, щоб розвинути свій бізнес, позакладали квартири, та інше майно і уявіть як їм далі жити, коли їх збираються закрити?

Чи задовольнили ваші вимоги?

27 грудня Ухвала була таки прийнята більшістю голосів. За цією ухвалою всі дозволи на МАФ продовженні автоматично до кінця 2008 року. Але справа так і не дійшла до візування та підписання цього рішення. І ми плануємо подати скарги в прокуратуру, та позов до суду за бездіяльність мера. Термін підписання вже вийшов, тому ми вважаємо що він штучно затягує вирішення нашого питання.

Розмовляла з Величуком Сергієм Васильовичем представником підприємців від Личаківського району.