Економічна побрехенька

В одному царстві, в одному государстві, не бідному й не багатому, одним словом постсоціалістичному, жила кльова тьотка Економіка. Шалено тяжкі випробування випали на її життєву долю. Колись давно, ну ще як вона дівувала, кличку мала прикольну, тільки вона трішки не доганяла чого її дражнили Командною Економікою. Та зрештою, в ті часи, жилося їй взагалі то непогано, мала добрих корешів – партійну номенклатуру, саме вони й грали в дудку, під яку вона танцювала. А коли вона надумала вийти заміж за Ринок, кликуха змінилась, стала вона Ринковою Економікою. Та тільки діло з весіллям не склалося, й друзяки-номенклатурщики кудись повтікали, обдерши її як липку. Тільки й лишилось їй радості – діти – квіти життя: Гроші, Товар, Доход та Ринок Молодший. От і жила ця скромна сімейка в своєму постсоціалістичному царстві, обкутавшись біло-блакитними та помаранчевими шарфиками(бо сусідка-економіка іншого постсоціалістичного царства газу зажала), то ж доводиться грітися тим, що під руку потрапить. Ось так і жили вони поживали, та тільки добра не наживали.

Мала тітка Економіка улюбленого синочка Гроші, якого вона любесенько називала Гриня. Матуся так піклувалась про майбутнє свого Грині, намагалась впарити йому в партнери іноземного дипломата Долярчика. Та тільки Гриня, як порядочний нестабільний чувак, забив на матусині клопотання і закрутив роман з бабкою Інфляцією. Та й дременули вони на курорт полюбуватись пірамідою потреб Маслоу. А тут ще й інший синочок Товар, наче сказився, підсів на дефіцит, та й тиняється з ним чорними ринками.

Думала тітка Економіка, що хоч синуля Доход стане відрадою її душі. Та аж раптом у Дохода, за зразком найкращих бразильських серіалів, нежданно-негадано знайшлася донечка Степуха, улюблениця голодних студентів. Що як ті цигани ганяються за нею, прагнучи знову її викрасти. А вже потім, як самі ж ці студенти й кажуть, гульнути на всі. Тому Доход і береже свою доню, не розуміючи, що від неї хоче оте вічно голодуюче збіговисько.

А тут вже й Ринок Молодший почав підростати. Та тільки ж таким пустуном вродився, заради іграшок тільки й живе. На ничку від матусі грається цінними паперами, нерухомістю, а то бува й до ВВП дорветься.

Ось така собі родинка вийшла економічно-цікава. І хоч усі герої та імена змінені, та історія ця взята з життя. Та тільки не з нашого. Ми – студенти, майбутнє нашого царства-государства! І можливо, ми й віримо ще в різні економічні побрехеньки, які так вправно складають для нас друзяки-номенклатурщики ще й нині, та все ж таки буде колись і на нашій вулиці свято!